ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Перша назва селища Вільшанка — Маслове (поселення козака Маслова). Маслове входило до складу Вольностей Війська Запорожського.

Перші відомості про поселення Маслове на лівобережжі річки Синюхи і далі, у східному напрямку по території сучасної Кіровоградщини, зустрічаються з XVIII століття. Це були зимівники і хутори козаків та селян-втікачів із Поділля, Київщини, які переселялись на ці землі, щоб уникнути феодально-кріпосницького гніту. До 1750 р. лівобережжя Синюхи входило до складу земель Вольностей Війська Запорозького; у 17501764 рр. — до складу Нової Сербії, а від 1764 р. — доЄлисаветградської провінції.

Перші вихідці з Балкан поселились на території сучасної Вільшанки на початку 50-х рр. XVIII ст. біля військового укріплення — шанцу. Пізніше до них підселяли інших переселенців із-за Дунаю.

Під час російсько-турецької війни 1768–1777 рр. близько 400 болгарських родин з с. Алфатар поблизу Сілістрії, з-під Рущука, Віддіна й Добруджі звернулись до головнокомандуючого російською армією Румянцева з проханням дозволити жити в Росії. Влітку 1774 року поселенці обрали для постійного проживання місцину, якій дали назву Вільшанка, одержавши у своє користування 17433 десятини землі.

Грамотою Олександра І від 24 грудня 1817 року вільшанські болгари причислялись до 4-го Бузького уланського полку і становили 3-ю волость 12 округу Новоросійських військових поселень.

У 1857 році військові поселення були ліквідовані.